Мар’яна Савка – Під аритмію цокоту зубів: Вірш

Під аритмію цокоту зубів
Колись мене виводили на танго.
І плуталися ноги. Й ненастанно
Іржавий сніг під пальцями рипів.

І зачиняли в просторі пвкуль
Мелодію, розписану на ґратах.
І вже було несила обірвати
Останнє па в замерлому танку.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Мар’яна Савка – Під аритмію цокоту зубів":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Мар’яна Савка – Під аритмію цокоту зубів: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.