Усі твої жінки живуть у моїй шухляді
Здіймають ранковий галас
Як перекупки на Привокзальнім
Як горобчихи у сквері
Я сварюся на них пальцем
І замикаю на ключ
Усі мої чоловіки оловяні солдатики
Подались на пошуки паперової балерини
А я тебе не торкаюся навіть
І ні до чого не змушую
Лише
Відпускаю свій усміх блукати
М’якою дорогою поміж кутиків вуст
Чого тобі треба
Ключа?
То він поміж ключиць
В улоговинці
Замикай мене на всі оберти
Я сьогодні удома.
- Наступний вірш → Мар’яна Савка – Донна Анна здорово помудрішала
- Попередній вірш → Іван Кушнір – Ти здичавіла панда
(Оцінок ще немає)
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші