Я на камені тім, де відбиток стопи,
В лабіринті пустім, куди Син Твій ступив.
Я камінна, як тінь кам’яного хреста,
На якому Твій Син сам себе розпластав.
Я із каменю, бо ще ніхто ні на мить
Не збагнув, не пізнав, як же камінь болить.
Я усіх, кого Ти повертаєш з доріг,
Попрошу: не пораньте до каменя ніг.
- Наступний вірш → Мар’яна Савка – Тінь його віща знає моє ім’я
- Попередній вірш → Мар’яна Савка – І світ, наче келія, тиха
(Оцінок ще немає)