Марина Брацило – А ви: Вірш

— А ви?
— І я.
— І ви також на хмари?
Ні-ні, я залишаюся. А втим,
В одному із моїх тривожних марень
Я вас знайду у вашій самоті.
Перечекаю зустріч і простежу,
Як раптом завернувши в інший бік,
Краєчком ви зачепитесь за вежу,
Аби відчути вітер у собі,
Як крадькома ви пройдете крізь браму,
Як ви свій розпач видихнете в зойк,
Як потім вас розшарпає вітрами,
Аби ви розчинилися між зорь —
І відлетить ваш подих млосно-білий,
Щоб хтось на мить затьмарено відчув,
Як помирає в танучому тілі
Передчуття майбутнього дощу.