Вірші класиків > Марина Брацило: Вірші > Марина Брацило – Ці вічні будинки п’ятиповерхові

Марина Брацило – Ці вічні будинки п’ятиповерхові: Вірш

Ці вічні будинки п’ятиповерхові —
Рожеві під’їзди і сірі фасади…
Коханий! Які ми величні в любові!
Коханий! Які ми мізерні у зраді.

Щовечора ти вирушаєш на лови,
Моє легковажне, усміхнене ладо.
Коханий! Які ми величні в любові!
Коханий! Які ми мізерні у зраді.

Від мрій і жадань — лиш чорніють остови,
Жахаються їх навіть птахи і гади…
Коханий! Які ми величні в любові!
Коханий! Які ми мізерні у зраді.

Єднає й роз’єднує нас випадкове —
Чи просто, чи примхи чиєїсь заради.
Коханий! Які ми величні в любові!
Коханий! Які ми мізерні — у зраді.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Марина Брацило
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Марина Брацило – Ці вічні будинки п’ятиповерхові":

Читати схожі вірші:

  1. Марина Брацило – Аби не сполохать святої віри
  2. Марина Брацило – Оддай мене, мамо
  3. Марина Брацило – До Брами Любові
  4. Марина Брацило – І навіть фіранка мене боїться
  5. Марина Брацило – Я люблю його, мамо
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Марина Брацило – Ці вічні будинки п’ятиповерхові: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.