Марина Брацило – Два недопалки: Вірш

Два недопалки.
Чашка порожня.
Що ж, так буває.
Тільки не з кожним.

Синя жоржина.
Димне повітря.
Року Нового
зустріч нехитра.

Крига — мов неба
розкидані скалки.
Чашка порожня.
Два недопалки.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Марина Брацило – Два недопалки":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Марина Брацило – Два недопалки: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.