Карта мого божевiльного мiста:
Звужують спазми судини вулиць,
Сiрi будинки тримаються мiцно
Асфальтних змiй, у зимi поснулих,
Чорних дерев помарнiлi примари:
Чорна кора — незализанi рани.
День починається за рогом кав’ярнi,
Коли звiдти притьмом вистрибує ранок.
Ген, бовванiє останнiм притулком
Дiм, в який йду — неначе на прощу.
Далi звиваються два темних провулки,
Мов атрофованi руки площi.
Кров’ю свiтанку оббризканi вiкна,
Свiт через них видається червоним.
Мiстом блукають прощальнi крики —
Мешканцi потягiв i перонiв.
…Карту розгорнено двокольорову
Для тих, хто не хоче довго блукати.
Єдина вказана на нiй будова —
Анатомiчний театр.
