Марина Брацило – Корида: Вірш

Авжеж, не на добро
Цi пики — п’яним хором.
Менi смакує кров
Мого тореадора.

Їм — смiх, — коханiй — плач.
Не треба! Ну не треба!
Оцей червоний плащ —
Моє єдине небо.

Бiль-кров-пiсок-стiна-
Шаленiсть-небезпека…
Авжеж, на когось з вас
Давно чекає пекло.

В очах — лиш тiнь жаска,
Та я iду на запах.
Тече в огонь пiска
Мiй божевiльний захват.

А вiн — лице блiде
Пелюсткою в долонi…
Щось надто тихий день.
I нiч якась… солона.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Марина Брацило – Корида":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Марина Брацило – Корида: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.