Котрийсь сон канапа марить
про далекий дзвін,
І зітхають дві гітари —
полонянки стін.
І муркоче холодильник,
мов великий кіт…
Сите дзеркало довільно
відбиває світ:
Зовсім так, як є в кімнаті,
тільки навпаки.
…І летять у сни кошлаті
дві мої руки.
Ковдра снить себе вітрилом.
і повз світу глек
Ночі носяться двокрилі,
схожі на лелек.
- Наступний вірш → Марина Брацило – Розрив-трава
- Попередній вірш → Марина Брацило – Ой, болить-болить серце й голівонька
(Оцінок ще немає)
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші