Мені не вистачає глибини.
Моя вода холодна лиш в морози.
І дати насолоди я не в змозі,
Хоч в тім нема сторонньої вини.
Я можу тільки спрагу втамувать
Без вдячності із будь-чийого боку.
Всі кажуть: уродилася нівроку…
А горнеться до ніг лише трава.
Чому? Сама не знаю до пуття.
Та коли прийде час лункої тиші, —
Останньої краплини не залишить
Отой, кому врятовано життя.
