Ми вiдкружляли – не шукай! –
В минулонiчнiм листопадi,
Де листя в жовтий колiр зради
Пофарбувала зла рука.
I то був найстрашнiший крах:
Ти впав на мокрому асфальтi,
А я, зробивши мокре сальто, –
На вимоклий солiдний дах.
А там, самi i не самi,
Хотiли ми, чи не хотiли,
Та душу втратили i тiло –
I розчинилися в зимi.
I криками останнiх зграй
Вже день новий над нами вистиг…
В минулонiчнiм падолистi
Ми вiдкружляли – не шукай.
