Марина Брацило – Назви моїм ім’ям свою дочку: Вірш

Назви моїм ім’ям свою дочку.
Нехай вона на тебе буде схожа.
Візьми мене хрещеною. І може,
Побачиш як болить мені. Лікуй —

Зневагою, безпам’яттю, мовчанням,
Букетом сміху, пригорщею сліз,
Розтоптаним суцвіттям на землі
І бритвою перейденої грані,

Впусти весну в артерії мої,
Перефарбуй сніги в червоний колір,
Замкни плачем невиміряне коло
І в затишку родиннім причаїсь, —

Аби не чути музику німу
Пекучих строф. Назви цей світ прекрасний
Моїм ім’ям. Воно приносить щастя —
Принаймні, так вважається чомусь.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Марина Брацило – Назви моїм ім’ям свою дочку":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Марина Брацило – Назви моїм ім’ям свою дочку: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.