Не йди в пітьму!
Хай попіл стука в серце,
Нехай вирує шквал тривожних терцій,
Та поки що не висунуто версій —
Безглуздих версій з приводу “чому”.
Не йди в пітьму! —
Там поруч прірви й гори,
А всі іще зациклені на “вчора”.
І віриться іще: “Якщо я поруч —
Нещастя не загрожують йому”.
Не йди в пітьму!
Бо заходу комета,
Лишивши нерозкритими секрети,
Осяє очі, потім — силуети,
А потім — наступає каламуть.
Не йди в пітьму!
В цій затишній кімнаті
Ти маєш право дечого не знати.
Останнім часом щось… щастить занадто.
І жодних версій з приводу “Чому?”.
