Розлуки золоте крило
У казку днів перетекло
І стало сонцем без кохання.
У мене є лише прощання,
А зустрічі уже нема:
Тепло руки — в тепло повітря,
А далі… Далі вітер витре
Солоних кіс прозорий змах
(За них отримає крамар
Чимало ніжних поцілунків
Різноманітного ґатунку,
А потім їх продасть — тобі).
Уже світанок перебіг
Під мідний прапор вечоріння,
Подовшали зелені тіні,
І тінню темною лягло
Розлуки золоте крило.
- Наступний вірш → Марина Брацило – До розлук ми призвичаєні
- Попередній вірш → Марина Брацило – Пробач мені мої слова
(Оцінок ще немає)
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші