Марина Брацило – Спочатку було – СЛОВО: Вірш

Перебуде цей грішний світ
Свій призначений термін,
Відсміються лелітки в траві,
Перепаляться нерви,

Відпульсують горінням сонця,
Заніміють орбіти,
І потраплять в тенети Ловця
Іх сповільнені ритми,

В крик напруги перейде тепло,
Стрілом скінчаться Лови…
Все закінчиться, як почалось,
І залишиться — СЛОВО.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Марина Брацило – Спочатку було – СЛОВО":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Марина Брацило – Спочатку було – СЛОВО: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.