Марина Брацило – Судома в’ється на вустах: Вірш

Судома в’ється на вустах —
Вуста пручаються, готові
Сказати “ні”, сказати “так”,
Або не мовити ні слова.

В очах багаття мерехтить,
І сумнів плавиться в багатті:
Чи то затятись,
Чи зректись,
Чи просто
Вмерти на розп’ятті?

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Марина Брацило – Судома в’ється на вустах":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Марина Брацило – Судома в’ється на вустах: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.