Марина Брацило – Сумно бути осіннім теплом: Вірш

Сумно бути осіннім теплом —
Небезпечним і скороминучим.
Сірих сходів обвалена круча,
Білих вікон зіщулене скло,

Запізнілої лампи в вікні
Сумовитий замучений усміх
І короткий придуманий успіх
Надто теплих оманливих днів.

Що б не сталося, що б не було, —
Взявши листям скривавлене мито,
Ти чекатимеш сонця і літа…
Сумно бути останнім теплом.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Марина Брацило – Сумно бути осіннім теплом":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Марина Брацило – Сумно бути осіннім теплом: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.