Марина Брацило – Те, що летять мої вуста: Вірш

Те, що летять мої вуста
У пісню легко і крилато —
Іще не знак. Іще не та —
За божевілля — тиха плата.

Те, що цілую і палю
Вогнем усіх пожеж на світі —
Іще не знак, а спів жалю,
Прозорим усміхом прикритий.

Чекай! Дивись: я вже пишу
Єдиний знак в долоні світу —
Я, може, й пісню задушу,
Аби тебе не розбудити.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Марина Брацило – Те, що летять мої вуста":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Марина Брацило – Те, що летять мої вуста: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.