Марина Брацило – Твоя Оріяна: Вірш

Твоя Оріяна —
Містична земля язичників —
Для тебе єдина.
Свідомість її відтворить.
Твоя Оріяна —
Варязькі князі запозичені —
Потроху відходить
В напівісторичний морок.

Твоя Оріяна —
Норманські князівни незрівняні —
Зваряжені Лади,
Що кличуть своїх коханих,—
Твоя Оріяна буяє весільними дивнями
І тихо вмирає
В бравурних здриганнях тимпанів.

Твоя Оріяна
Для тебе лишається вічністю,
Але проростає
У первістках згаланим словом.
Твоя Оріяна
Пульсує в генах незлічено,
Чекаючи, доки
Сини не навчаться любові.

Твоя Оріяна
Пригадує сонну минувшину,
Прохоодить крізь тебе
Тризубом Святої Трійці,
І ти завмираєш,
Незмирено й дивно зворушений
Похиленим прапором
Її ефемерного війська.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Марина Брацило – Твоя Оріяна":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Марина Брацило – Твоя Оріяна: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.