Вар’ятство. Збочення. Чаклунство.
Зміїний свист чужих очей.
Історія смішного людства
Мені впивається в плече
Тваринним покликом до крові,
Первісним криком таїни.
Без знаку, шепоту і слова,
Без поділу на “нас” і “них”,
Без жодного проекту думки,
Нечутним криком по гіллю
Шукає звабний сміх чаклунки
Дорогу в затінок “люблю”.
І тільки потім буде кода,
Що вжалить з швидкістю змії,
Як спалить твій гарячий подих
Останні сумніви мої.
