Все це не варто того, щоб померти:
Мамин пестунчик, суцільна маніжність…
Хисту не треба, хіба тільки впертість, —
Зламану іграшку кинуть під ліжко.
Нащо кімната — А сонце, а літо?
Штучні троянди — не сонячні ружі…
В ляльчині очі не варто дивитись, —
В них відбивається тільки байдужість.
Напівподобою теплого стану,
Може, хазяйка народиться з зайди,
Може, якась і повірить в оману, —
Тільки не та, що сама — не насправді.
Дивишся п’яно і трішечки ніжно
(Руки гарячі, а очі — холодні):
Зламану іграшку кинуть під ліжко —
Ще не кохання штовхнути в безодню.
