Вуста застигли на межі
Терпкого темного зітхання.
Це сталось. Тільки не кажи,
Що пальці стрілися востаннє..
Не треба трути в трунок сну!
Тривожний крик втрачає травень,
Змиває усмішку масну
З вогню народжена заграва…
Я проведу тебе. Рушай!
Прощання не розквітне криком.
Стікає божевільний шал
Загравою з червоних вікон.
…Цілунків вистояний сік.
Пустеля. Віхола піщана.
Лиш очі квітами в росі
Близьке накрикують прощання.
