Марина Брацило – За блакитною горою: Вірш

За блакитною горою
День новий встає…
Оберегiв вiчних троє
В нас з тобою є:

Перший – голуб, другий – сокiл
У височинi,
I закоханий неспокiй
Нам – тобi й менi.

В нас холоднi днi i ночi,
Спiльний мед пicень…
Кожен з нас живе, як схоче.
Так минає все.

Та менi й на смертнiй тризнi
Треба, як живiй:
Пiсня матерi. Вiтчизна.
I цiлунок твiй.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Марина Брацило – За блакитною горою":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Марина Брацило – За блакитною горою: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.