Із півдня на північ — кордони
Залізним, тугим ланцюгом…
І стогін і зойк і прокльони,
Над Сяном, над Бугом, Дністром…
То шляхта в смертельній тривозі
Напнула кордонів ланцюг,
То брат, на тюремній берлозі
Конає від панських наруг.
І де не заглянеш по світі:
В Европі, в Америці — скрізь —
Банкірів ті щупальці й сіті
Полощуться ріками сліз.
Куди не заглянеш, там все ще
Готується в бій їх сім’я
І листом трепети трепеще
На згадку останнього дня.
О, будуть бої ще жахливі,
На суші, на морі, між хмар,
Всі землі, всі води бурхливі
Огорне повстання пожар.
Сплетуться в одне невгомонні
Змагання гартованих рук,
Розбудяться сили несконні,
І громом ударить п’ястук.
І наша буде перемога —
Не збореш мільйонних рядів!
В нас ясна і проста дорога,
А в серці — невблаганний гнів.
О, будуть ще дні божевільні,
Скупається в крови земля,
І стануть розковані, вільні,
Навіки — заводи й рілля.
