Чужі для вас страждання революції
Страхіття голоду та пошестів Содом;
Вас шарпали хіба що резолюції
Із оперних естрад, за кованим столом.
З газет лише ви знали, що далеко, в полі,
Червоні армії ідуть на певну смерть,
І ви сплітали їм словесні ореоли,
Міркуючи тихцем: Ану-ж все шкереберть?
Вони погинули, давно кістки їх тліють;
Та гетьте розмисли, — джерела зайвих мук,
Було так і буде: один оре і сіє
А другий пожина — не звівши навіть рук.
