Кипить борня і дальні покоління
Не спочиватимуть, і протягом століть
Не уменшиться радісне тяжіння
Запалювать змагань оновлюючий світ.
Та інша вже борцям світитиме мета,
Не ті, що нині, гратимуть літаври,
Другі кличі займуть і серце і вуста
І чола інші вже спов’ють, отінять лаври.
Нові джерела битимуть утіх,
Не той вже плач буде, не той і сміх,
Незнані нам мелодії заграють.
А нас, а нас заледве чи згадають…
Це тільки ми, за нашого безсилля,
У храм віків ідем на богомілля.
