Між лави просвистіло, мов лезо різака,
І впав стрілець — три кулі прошибло юнака.
Упав стрілець на ходу, в руках ще теплий кріс;
Наш полк ішов у наступ на протилежний ліс.
Упав стрілець, і хоч би хто оком кинув вбік,
Мов виплеснув краплину розбурханий потік.
І, може, може, тільки в далекому селі
В цей мент чиїсь очиці спинились на ріллі
І вбачили — ой, леле! (так бачать уві сні) —
Улюблене обличчя у крові — в борозні.
