Музика стихла…
Піднявся апаш:
Я знаю хто ти,
Чужинче, — ти наш!
Не скриє тебе
Чепурний фасон,
Ні чорне пенсне,
Ні світський бонтон.
Можливо ти граф,
Бо навіть і князь,
Та граф чи не граф,
Між нами є связь.
Отчизна наша —
Шантан і притон.
Знай честь апаша!
Віскі! гарсон!
