Ми знали всі, що ти прийдеш,
Ми всі тебе чекали,
З-за всіх кордонів, мурів, меж
Тебе ми виглядали.
І ти прийшла під темну ніч,
На випарах іприту,
У вихорах жорстоких січ,
Під зриви екразиту.
І ти прийшла, — о, хвале хвиль!
Така велична, владна,
Мов вистрілив огненний шпиль
Крізь темінь непроглядну.
На мить немов посліпли всі,
Заціпеніли з дива, —
Це ти, у полум’ї, в грозі,
Це час твойого жнива?
Ти, втілення орлиних снів,
В чавунному околі?
У блиску схрещених мечів,
На Каїновім полі?
Хвилина… вихор полоснув
Нових огнів габою,
І нас, закованих, розкув,
І ми пішли з тобою.
