О, скільки вас по всьому суходолі
Ховають мури і залізні ґранти;
Де глянь, там хмурі та жорстокі чати
Сліпма виконують собачі ролі.
Хитлява тінь — тіла безкровні, кволі,
Одні останки дикої розтрати,
Та скрізь услужні, впевнені Пілати
Вмивають руки: “Це не в нашій волі.”
Привіт вам лицарі високих, гордих дум!
Огонь нових світів, з безодні ваших віч,
Нас палить відблиском останніх местних січ,
І кане у серця, під повсякденний шум,
Як метеорів дощ, — і так із віку в вік…
На мить іще не зсяк жорстоких кривд потік.
