Геть! розсуньтесь добрі люде,
Бачите, що більш трьох пудів
В мене повістів, поем,
А під чубом — тисяч тем!
Не аби-який вантаж,
Чверть-столітній в мене стаж,
З книг моїх, думок, ідей —
Хоч будуйте колізей.
Всіх своїм скорив я чаром,
Я що року ювіляром;
Скільки лаврів я зібрав!
Загатити можна-б став.
Не дивниця — я нівроку
Хоч на цаль росту що-року,
І, неначе дикий кінь,
Завтрові йду навздогін.
Нігтями, а то й зубами,
Все в нові втискаю рами;
Дням минулим — некролог,
Я поет — ідеолог!
Завжди я на горизонті,
Перший я на кожнім фронті,
Хто-б істор’ї не творив —
Скрізь я пліт свій городив.
Всі журнали, всі газети
Бачили мої портрети,
І побачуть ще декрет,
Що народній я поет.
