Мелетій Кічура – Повалились тисячлітні трони: Вірш

Повалились тисячлітні трони,
Опустіли горді п’єдестали,
Розійшлися лещата-кордони,
І далекі зблизились причали.

Вколо творчих поривань лаштунки
Пнуться гордо в мовчазні простори,
Зваг бунтарних щедрі подарунки
Скрізь єднають стоязичні хори.

В бурний похід рушили мільйони,
На далекі, легендарні гран,
Під залізні, під електро-дзвони,
На бої, на визвольні — останні…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Мелетій Кічура – Повалились тисячлітні трони":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Мелетій Кічура – Повалились тисячлітні трони: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.