Як корчиться земля! Невпинно, з дня на днину,
Зближаються все більш моря і суходоли,
Прозорими стають туманні ореоли,
Що повертали в міт незвідану чужину.
Зникає далечінь, знижаються всі гори,
Немає островів, ні вод іще незнаних;
Куди-ж діватись вам, Печорини і Глани,
Куди вже вам пливти, палкі конкістадори?
Нема печер, що в них ховалися-б кобольди,
Проходить світло скрізь, немов вода крізь сито;
На біржах крутяться і Фавсти і Гарольди.
Цікавить їх найбільш дисконто, курс і мито,
А Токіо, Мельбурн, Париж, Ню-Йорк, Лондон,
Це тільки номера гостинниці — Мамон!
