Геть, недоречні, облудні маски,
На світло злоби й злодійства скази; —
Не нам зносити довше образи,
Не нам в опришків прохати ласки.
Серце бунтує: Заліза! крови!
Сідлайте коні, зводьте гармати!
Пора “вельможних” вигнати з хати,
Пора ганебні зірвати скови.
Хай в слід нам кличуть: Орда! Варвари!
Тавро найгірше: рабство й покора;
Найбільш дошкульна тюремна змора,
Найболючіші — кнутів удари.
Найбільш безглузді словесні звади.
Хай нас розсудять кріси, гармати,
Словом не вигнать злочинців з хати,
Не понівечить їхньої влади.
