Мені болить, мені забракло слів.
Язик не повертається сказати «брате».
Хіба ти брат, що так вчинив?
Ввірвався і вбиваєш мою мати..
Мій відчай душить і пече
І сльози запеклися на обличчі,
І нікому підставити плече,
А ворог дивиться у вічі.
Цей хижий погляд,
Ці криваві руки..
Ти вбив останній добрий спогад,
Ти з пристрастю готуєш мені муки..
Немає жалю, співчуття..
Але і я не можу це терпіти.
Запізно вже для каяття.
Я переможу, а ти будеш гнити!
- Наступний вірш → Анастасія Дмитрук – Верните нам наше небо
- Попередній вірш → Наталія Ковтун – Про війну на Сході
(3 оцінок, середнє: 5,00 із 5)