Вірші класиків > Михайль Семенко: Вірші > Михайль Семенко – Атлантіда

Михайль Семенко – Атлантіда: Вірш

Вабить мене в краї незнані далекі
В царство ледяних шпилів і червоної міди
Через плечі віків озирнулась до мене Ревекка
Душу пестять образи Атлантіди
Ваблять мене підземні печери ґроти
Оази пустель безлюдних
Екваторіальний промінь злотний
Мій дух остудить.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Михайль Семенко
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Михайль Семенко – Атлантіда":

Читати схожі вірші:

  1. Михайль Семенко – Померлих образи
  2. Михайль Семенко – Сірий вихор
  3. Михайль Семенко – Ідоли
  4. Михайль Семенко – Кондуктор
  5. Михайль Семенко – Рухи слів
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Михайль Семенко – Атлантіда: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.