Люблю мідяні звуки оркестри
Зачуваю здалека
Сурми ревуть
Кларнети розмовляють
Юрма шумує
Задерши капелюха
За пілотом стежить
На панн дивлюсь
Уст
Усміхи струять весело
Усміхи очей хвилюють
Гомін
Сміхострумки
Душа в сонячних струнах
Опій і кров
Клекоче пестить м’яко
Юрма
Юрма
Гомінка
Безжурна
Щасливим бути як юрма
Немає ні до чого діла
Мертвопетлює авіатор в хмарах.
- Наступний вірш → Михайль Семенко – Куховарня
- Попередній вірш → Михайль Семенко – Річ
(Оцінок ще немає)