Михайль Семенко – Діти Аполлона: Вірш

Лютий. Лютий. Лютий.
Одинадцяте число.
Мертвяк закутий
Невиправданим злом.

Доживає останні дні
Крижене лихо.
В диханні білий сніг
Порошить стиха.

В саванах білих, білих
Плазують з усіх сторін.
В кутках мізерять несміливо
Діти Аполлона.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Михайль Семенко – Діти Аполлона":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Михайль Семенко – Діти Аполлона: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.