Вірші класиків > Михайль Семенко: Вірші > Михайль Семенко – Діти Аполлона

Михайль Семенко – Діти Аполлона: Вірш

Лютий. Лютий. Лютий.
Одинадцяте число.
Мертвяк закутий
Невиправданим злом.

Доживає останні дні
Крижене лихо.
В диханні білий сніг
Порошить стиха.

В саванах білих, білих
Плазують з усіх сторін.
В кутках мізерять несміливо
Діти Аполлона.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Михайль Семенко
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Михайль Семенко – Діти Аполлона":

Читати схожі вірші:

  1. Михайль Семенко – Жалібну сукню
  2. Михайль Семенко – Подорож
  3. Михайль Семенко – Рухи слів
  4. Михайль Семенко – Міркування
  5. Михайль Семенко – Хлопчик
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Михайль Семенко – Діти Аполлона: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.