Біля моря дві піраміди
Ми в долину їдемо
Де прозорий Сучан.
— Глянь!
Ніч. Плями чужі.
Живої душі
Не знайдеш, скільки серце не жде…
Де ж
Бліді верби й крейдяність хат?
Морок зітхає.
- Наступний вірш → Михайль Семенко – Тайфун
- Попередній вірш → Михайль Семенко – Пейзаж
(Оцінок ще немає)