Михайль Семенко – Горизонт: Вірш

Запах моря, запах солоний —
Гіркий і гострий аромат баговіння.
Я звалений сонцем, я цілком зламаний,
В зорі безладність і сліпь від безтіння.

Море, море — поклич закоханого,
Блакиттю, галькою розваж у тузі!
Прийми свого сина несполоханого,
Рідного скелям і бірюзовій медузі.

Приласти сяйвом, одбитим сонцем,
Зведи над зором блакитний зонт.
Я зроблюсь гірким і солоним хінцем,
Закоханий в далекий горизонт.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Михайль Семенко – Горизонт":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Михайль Семенко – Горизонт: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.