Пройшов крізь вечір в кабаре
думки тяглися серпантином
сплітались в струнні сонатіни —
здавалось зараз щось умре
ніхто скалок цих не збере
я залишу лиш в світі тіні
одні лиш відблиски каскадів
бризок, веселок, серенад
і відгуків од кабаре.
Я не пішов сьогодні в сад.
Розтанув вечір, жду світанку.
Прозорий легіт струне лад
і дзвоне срібну колисанку.
В моїй уяві лети снів
і образів ясні контрасти
ручаї слів найтихших слів
музичних, струйних і квітчастих.
- Наступний вірш → Михайль Семенко – Згадка
- Попередній вірш → Михайль Семенко – Місто (Трамваїв дзенькіт пухкання сурм)
(Оцінок ще немає)