Михайль Семенко – Мій будинок: Вірш

Не жалкуй, що мій будинок звалений,—
Не турбуйся про звіт.
Бо не я сам — спалений,
Зі мною падає цілий світ.

І нехай він мертвим лічиться,
І нехай міниться без снаги.
Настрій мій розметерліниться,
Повний ваги.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Михайль Семенко – Мій будинок":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Михайль Семенко – Мій будинок: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.