Я вітаю вас, молоді авіатори,
І тепло стискую руки.
Зсунувся штучний екватор,
В мого порога виріс бамбук.
Я освітлюю блиском серця бензинного
Шум пропелера й шкіряне кепі.
Руште все огороджене незмінно —
Інтернаціональте степ!
- Наступний вірш → Михайль Семенко – Сіренний ранок
- Попередній вірш → Михайль Семенко – Морзе
(Оцінок ще немає)