Я сьогодні був коло моря
Купався й почуваю що прохолонув.
От не хватало ще горя —
А чому ж здорові Цехмистрюк і Рибаков?
Година була безнадійно похмура.
Вітер з Японії, море брикалось бурун’ами.
Чомусь уявлялось, як розбивають мури
І подобалось, як море кепкувало над нами.
Ходили ходили втрьох по жовтому шосе —
Скільки тут каміння і яка розкішна зелен’а!
Музики так багато як в поезіях de Musset
І подихів і шепотів і бентежного вина.
А тепер я мерзну, мене морозить.
Я накинув шинелю, над апаратом ніч.
Будуть снитися скелі та дикі кози
А може курені, Січ.
_________________
Цехмистрюк і Рибаков — солдати телеграфної роти, приятелі поета.
