Нерви. Рухливі в безсиллі.
Зимність. Потворна, як жах.
Думки похилі
В небесах.
Безсилля душить.
Напруження з центру.
Туга силу живу заглушить, заглушить,
заглушить —
Як здиблю мертву.
Не мислить про найдорожчі вії.
Не розміцнітись, щоб не зобачить загин.
…Нерозважність хуртовин…
Неврастенія.
- Наступний вірш → Михайль Семенко – Аскольд
- Попередній вірш → Михайль Семенко – Смерть
(Оцінок ще немає)