В сутінках сумних отінених
Образ забутий виник.
Його родив у однотонних цокотіннях
Старий годинник.
Фрази плетуться в журнім смерканні
Старомодних перлів.
Сумні, далекі і рідно-незнані
Душі померлі.
- Наступний вірш → Михайль Семенко – Пожовклі зшитки
- Попередній вірш → Михайль Семенко – Бабусині іменини
(Оцінок ще немає)