Містерія
Обізвалися струни легеньким гомоном
Осміхнулися струни потухлими болями.
Ще тріпався звук, але був уже хорий і стомлений
Нерви тремтіли нитками голими.
Туман випривав з-за гір моторошних
Багровість заходу офонив в пекельну містерію
Никли дерева, мізерно позгиналися постаті —
Бурі, Великій, Таємній Бурі відчиняйте двері.
