З самого ранку з дня капали сльози
Переплакав день лише надвечір
Заспокоївся кинув хникати і хлюпати погрози
Хусткою втирає очі й походжає по скверу
Трамвай веселий блискає в темних калюжах.
Привітно дивляться на вулицю ілюзіонні фойе.
Чому ж ти тужиш,
Серце моє?
- Наступний вірш → Михайль Семенко – Міський сад
- Попередній вірш → Михайль Семенко – Заплети косу міцніш
(Оцінок ще немає)