Михайль Семенко – Висвічування: Вірш

Багнесь у безмежності висвічування
Від очей женственних перестрінути.
Містично-несподівані посвідчування
Не хотілось би випадковостями змірювати.

Ефірним дротом до глибин пронизаний
Я всесвітньо споріднений зі сміливостями.
Невже — я схилюся? Непевно згризений
Страшними думками-скостенілостями?

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Михайль Семенко – Висвічування":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Михайль Семенко – Висвічування: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.