Михайль Семенко – Заклик: Вірш

Не будьте, не будьте такими затурбованими —
На Хрещатику ніччю немає хмар.
Не робіть, не робіть обличчя зосередкованими,
Викиньте кишеньковий словар.

Засвітіть в чорну ніч електрику безжурну,
Уявіть, що навколо — храм.
Полюбіть, полюбіть зруйнованість мурну —
Більше немає, немає драм.

Увільніться обачно від похмурості банної,
Здеріть голову до аеропланних препон.
Не визнавайте мудрості і від туги безнастанної
Заведіть грамофон.

Я не люблю бачить вас зосередкованими,
Вас зв’язує кишеньковий словар.
Відчуйте душу душею незатурбованою,
На Хрещатику ніччю немає хмар.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Михайль Семенко – Заклик":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Михайль Семенко – Заклик: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.